Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Запря́сти Cм. запрядати.
Клапаня, -ні, ж. = клепаня. .
Купанка, -ки, ж. Купанье. Пісчане дно світилося й жовтіло. Те місце дуже гарне було для купанки.
Ля́ма, -ми, ж. Лямка, дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь, къ нему привязана веревка — повіде́ць — оканчивающаяся чинбуркою. При помощи ля́ми тянутъ лодку, сѣть рыболовную и пр. — люди, иногда волы. Сторожевск. В Тилигул до лями. Сюди то ходили запоріжці на заробітки до лями. Ум. лямка. Запрягають у лямку волів, лямують. Стрижевск.
Оголошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. оголоситися, -шуся, -сишся, гл.
1) О звукѣ: Раздаваться, раздаться.
2) Быть объявляемымъ, объявленнымъ, объявляться, объявиться.
3) Опубликовываться, опубликоваться.
Оставити Cм. оставляти.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Переплигнути Cм. переплигувати.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.