Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Н. п. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. ІІІ. 275. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Н. п. Всю ніч не спала, біль сукала. Мет. 313. Я з тебе, біле, плахту витчу. Мил. 84. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. Н. Вол. у. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Ном. № 2317. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Вх. Лем. 392., Ум. білечка. Забери собі біль-білечку. Чуб. ІІІ. 470.
Більший, -а, -е. Сравн. ст. отъ прил. великий. 1) Бо́льшій. Мабудь Господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Греб. 381. Він (дощ) ще більший піде. Чуб. ІІІ. 107. 2) Старшій. Більший брат; більша сестра. Шейк. Ум. більшенький. Більшенький шматочок. Гліб. Діточки.... которе орішками пересипає, а більшенькі новими чобітками рипають. МВ. І. 48.
Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Же́вжичок, -чка, м. Ум. отъ жевжик.
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2)бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.
Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця. Чуб. V. 1037.
Пажера, -ри, об. Обжора. Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість, нікому не дасть. Уман. у.
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Фірман, -на, м. = фурман. Kolb. I. 68.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе. Вх. Зн. 54.
Нас спонсорують: