Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Знатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Знаться, водить знакомство. Бодай ніхто не діждав з багатими знаться. Ном. № 1416. Розійшлися, мов не знались. Шевч. 483. Прощайте! Дай, Боже, знаться! Г. Барв. 43. 2)на чому. Смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ, имѣть въ чемъ-либо познанія. Теля не знається на пирогах. Ном. № 6510. Знався на пасіці добре. Сим. 202.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Коров'як, -ку́, м. Раст.: а) Царскій скипетръ, Verbascum phlomoides L. и V. Tapsus L. ЗЮЗО. І. 140. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. Cм. деревій. в) Linaria vulgaris. Лв. 99.
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Ном. № 3072. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками. Берд. у.
Підпарубочий, -чого, ж. Молодой парень, подросток. К. ДС. 4. Двоє хлопців підпарубочих. Г. Барв. 8. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Федьк. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був. Кв.
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Чуб. V. 981. Поскошую і хлібець, і сіно. О. 1862. II. 58.  
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став. Екатер. у.
Сталитися, -лю́ся, -лишся, гл. Оскаливаться, переносно: плакать. Оттак жінки що-дня голосять, а роспитай — сама не зна, чого сталиться навісна. Греб. 333.
Нас спонсорують: