Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. Cм. бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка.
Дра́ниця, -ці, ж. Драница, тонкая доска отколотая или отщепленная отъ дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. драни́чка.
Засе́люватися, -лююся, -єшся и заселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Заселяться, заселиться. Я зазнаю сей край, як він тілько що заселявся. Стор. II. 9.
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. І. 19. 3) Проросшее зерно, снопы.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Г. Барв. 167. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась. Г. Барв. 145.
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Стая, стаї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. І. 185 — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. І. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = ліса 2. Браун. 16.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати. Г. Барв. 441.
Схвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться. Там моя стара не схвалиться, — такий добрий чоловік. Лебед. у. Не схвалились ним. Грин. І. 107.
Нас спонсорують: