Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Домуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. домурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Достраивать, достроить каменную постройку. Чи вже домурована ваша церква? Васильк. у.
Заглеме́зий, -а, -е. Неуклюжій, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посудѣ). Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Ладність, -ности, ж. Миловидность, благообразность, красота. Довідався о ладности і о її цноті. Чуб. V. 426.
Настільник, -ка Скатерть. Н. Вол. у. Стіл застелений чистим настільником. О. 1862. V. 77. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, настільники. К. Орися.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Стеменно нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Борз. у. Левиц. І. 392. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. К. ЦН. 237. Воно стеменно той коник, що по полю скаче. КС. 1882. X. 32.
Угледіти, -джу, -диш, гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. І. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків. Шевч. 156.
Нас спонсорують: