Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Бекання, -ня, с. Блеяніе.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
Зарі́дливий, -а, -е. Урожайный. Сей рік зарідливий буде. МВ. О. 1862. І. 74.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Полюдськи, полю́дському, полю́дську, нар. Какъ слѣдуетъ, какъ принято. І матері поможе в чому, і до мене полюдськи заговорить. МВ. І. 27. У тебе все не полюдському. Ком. II. 45. В Луцку все не полюдську: навколо вода, а в середині біда. Ном. № 720.
Попереполіскувати, -кую, -єш, гл. Переполоскать (во множествѣ). Побіжи в беріг, попереполіскуй оці ганчірочки. Славяносерб. у.
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66.
Чічечка, -ки, ж. Ум. отъ чічка.
Нас спонсорують: