Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Губ'яка, -ки, ж. = Губка 2. Радом. у.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Провадити, -джу, -диш, гл. 1) Вести, везти. О. 1862. IX. 110. А куди Бог провадить? Св. Л. 8. — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. Ном. № 2114. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 31. Доставлять. Аж з Рейну і Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки. Стор. МПр. 67. 4) Твердить, настойчиво говорить одно и то-же. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. III. 53. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки; третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник і друге безділля. Мкр. Н. 4. провадити на вербі груші. Разсказывать небылицы. — не знать що. Нести вздоръ. Не знать що провадять!... То вигадки бабські! К. Досв. 79.
Собачка, -ки, м. и ж. 1) Ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Стрільба, -би, ж. 1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою. Гол. І. 95. 2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває. Гол. І. 195.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Чистець, -тцю́, м. Раст. a) Draba verna L. ЗЮЗО. I. 177. б) Galium Mollugo L. ЗЮЗО. I. 177. в) Orobus alus L. ЗЮЗО. г) Stellaria Holbostea L. ЗЮЗО. I. 177. д) Stachys recta L. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. e) лісовий. Statice Holostea L. ЗЮЗО. I. 137.
Нас спонсорують: