Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Баркицнути, -ну, -неш, гл. = беркицьнути.
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Буда, -ди, ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. Н. п. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. будка, будочка.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Вудилище, -ща, с. = вудлище. Шух. І. 226.
Золотохвилій, -я, -є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі. Шевч. ІІ. L51.
Канал, -лу, м. Каналъ. Желех. Вся (країна) обсажена садами, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Левиц. Пов. 175. Од послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596.
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Присмерк, -ку, м. Сумерки. У присмерку ледві-неледві по степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77).присмерком. Въ сумеркахъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. III. 52).
Цямра, -ри, ж. Срубъ у колодца. Козел. у. Черниг. у. Ум. цямрочка.
Нас спонсорують: