Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. Мет. 77. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. Шух. І. 260, 261. 3) Коромысло. Шух. І. 97. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. Pauli.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.
Недонос, -су, м. 1) Недоносъ, роды прежде времени. Русалки... мстяться над людьми за недонос, за те, що їх мати звергла. Г. Барв. 350. 2) При сведеніи торговыхъ счетовъ, часть непогашенныхъ торговцу долговъ. Вас. 191.
Поклоччити, -чу, -чиш, гл.прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.
Понадруковувати, -вую, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ. Чуб. І. 119.
Шахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Мошенничать. 2) Мотать, расточать. Пив, гуляв, шахрував гроші. Котл. Н. П. 356. 3) Обмошенничивать кого. На сім світі гріхами.... людей шахрували. Гн. II. 72.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Нас спонсорують: