Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Зростати, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Мет. 32. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. Мет. 80. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19.
Кров'янка, -ки, ж. 1) = кров. Тілько му ся кров'янки лляло. Вх. Зн. 25 2) Кровяная колбаса. Черниг. у.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Смирна, -ни, ж. 1) Смирна. Дали йому вина з смирною. Єв. Мр. XV. 23. 2) Раст. а) Nasturtium sylvestre. ЗЮЗО. I. 175. б) Galium Mollngo L. ЗЮЗО. І. 175.
Столиця, -ці, ж. 1) Столица. ЗОЮР. І. 118. Греб. 406. 2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали. Гол. І. 177. 3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії. Гол. IV. 552.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. Мет. 64. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. Ном. № 11732, 11733. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Грин. І. 153. Ножа в серце вбили. Чуб. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. Св. Л. 277. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Мнж. 124. Біжи, коню, дорогою широкою убитою. Нп.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Нас спонсорують: