Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Віддарок, -рку, м. Обратный подарокъ. МУЕ. ІІІ. 76. віддарки давати. Отдаривать. Маркев. 126.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій. О. 1862. VI. Костомар. 59.
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Одукований, -а, -е. Обученный, воспитанный. Та й що та панночка одукована робитиме в моїй мужицькій хаті. Шевч. (О. 1862. VI. 9).
Перегляд, -ду, м. 1) Пересмотръ. 2) Просмотръ.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом. Богодух. у.
Поплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли. Kolb. І. 76.
Холітатися, -таюся, -єшся, гл. = хитатися. Вх. Зн. 76.
Цомпель, -пля, м. Ледяная сосулька. Угор.
Нас спонсорують: