Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Жовтоцві́т, -ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.
Заме́рзлий, -а, -е. Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. Мир. Пов. І. 122. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить. Камен. у.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
На́ймиця, -ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15». Лебед. у.
Передовик, -ка, м. Вожакъ, выдающаяся личность. Радюк був передовиком між своїми близькими товаришами. Левиц. Пов. 154.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Росхрабритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расхрабриться. Росприндився і росхрабрився і на троянців полетів. Котл. Ен.
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Чашка, -ки, ж. 1) Чашка. Левиц. І. 433. 2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Вас. 153. Ум. чашечка.
Нас спонсорують: