Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурак

Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись. Мет. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРАК"
Герб, -бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала. Федьк.
Крамариха, -хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.
Німчик 1, -ка, м. 1) Нѣмой человѣкъ. 2) Нѣмецъ.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Посмачити, -чу́, -чи́ш, гл. Придать вкусъ, сдѣлать вкуснѣе приправой, приправить. Левиц. Пов. 320. Нема чим картоплю посмачити. Н. Вол. у.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Тайстровий, -а, -е. Относящійся къ тайстр'ѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.