Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуйний

Дуйний, -а, -е. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. ІІ. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЙНИЙ"
Бумбак, -ка, м. Жукъ. Угор.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Шевч. Чи ж тобі одиноке життя не обридло? О. 1861. XI. Кух. 37. 2) Единственный. Галиц.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Ротний, -а, -е. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Селитьба, -би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. ІІ. 19.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.