Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Пострянути, -немо, -нете, гл. Застрянуть, увязнуть (о многихъ). Тут, брате, коні не потягнуть нехай там будуть хоч які..., — де-де, а тут вони пострягнуть.
Снувати, -ную́, -єш, гл.
1) Сновать, дѣлать основу для тканія.
2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати.
Товариш, -ша, м.
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Ум. товаришок.
Туманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси. У його не гуляли, тільки туманіли, мов нудились під арештом і в турмі сиділи. Туманів, туманів та таки й не пригадав, як зробити. Не будем туманіти між простацтвом.
Убожество, -ва, с. Убожество, бѣдность. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш.
