Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуйний

Дуйний, -а, -е. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. ІІ. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЙНИЙ"
Допомогти́ Cм. допомагати.
Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить. Конст. у.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Крам, -му, м. 1) Товаръ. На готовий крам найдеться пан. Ном. № 4622. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 43.  
Молоде́нь, -дня, м. Раст. Sedum acre. L. ЗОЗО. І. 136.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Стадечко, -ка, с. Ум. отъ стадо.
Челядонька, челядочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ челядь. 2) Ум. отъ челядка.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.