Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догорювати
догоряти I
догоряти II
дограбки
догравати
дограватися
догребти
догрібати
догрібатися
догрівати
догріматися
догріти
догромаджувати
догромаджуватися
догрякатися
догукатися
догулювати
догулюватися
догуляти
догуркатися
догуркотітися
догуркуватися
доґа
доґедзґатися
доґлебати
додавання
додавати
додаватися
додавитися
додатковий
додаток
додбати
додержати
додержування
додержувати
додержуватися
додзвонитися
додзьобати
додзьобувати
додибати
додибатися
додибувати
додивлятися
додівчити
додільна сорочка
додлятися
додмухатися
додмухнути
додолу
додомку
додому
додрібушитися
додружбити
додумати
додумувати
додумуватися
дожартуватися
дожати
дождати
дождатися
дожевріти
доживати
доживатися
дожидання
дожидати
дожидатися
дожин
дожинання
дожинати
дожинатися
дожируватися
дожити
дожитися
дозбірати
дозвідуватися
дозвіл
дозвілля
дозвільний
дозволити
дозвоління
дозволяти
доземний
дозирати
дозиратися
дозімувати
дозір
дозірній
дознавання
дознавати
дознаватися
дозолити
дозолотити
дозолочувати
дозоляти
дозорець
дозорний
дозорця
дозрівати
доїдати
доїдливий
доїжний
доїжно
доїзджати
доїздити
доїльниця
доїння
доїсти
доїстися
доїти
доїтися
доїхати
дойда
дойка
доймати
дойна
дойник
дойниця
дойняк
дойняти
дойнячка
Бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. ІІ. 26. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Міст, мо́сту, м. 1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. О. 1862. IV. 107. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Грин. III. 263. Ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. Грип. III. 526.
Мо́торошно нар. 1) Не по себѣ, нездорово. Прокинувся я, — холодно мені так, моторошно. Зміев. у. 2) Страшно, жутко. Жінко! мені щось моторошно, — чи пити, чи не пити? Котл. МЧ. 372.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Охрипнути, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму. Шевч.
Нас спонсорують: