Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

думка

Ду́мка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. А думка край світа на хмарі гуля. Шевч. 9. таќа в йо́го ду́мка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така́ в йо́го думка була, щоб дівчина йому жінка була. Мил. 97. на ду́мці стоя́ти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. на ду́мку спа́сти. Придти въ голову. Стор. МПр. 51. ду́мка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. ду́мка таќа, що.... Можно думать, что... ду́мку взя́ти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. мн. МВ. І. 10. на мою́ ду́мку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. ду́монька. Голос як сурмонька, т'але ж чортова домонька. Ном. № 2984. Слова твої прекраснії, превражая думка. Мет. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМКА"
Зогріток, -тку, м. Пріютъ, притонъ. Угор.
Леле́ 2 меж. ? Припѣвъ въ дѣтской пѣсенкѣ: Леле 2, діду, леле 2, бабо, леле 2, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку. Ном. № 9262.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Осужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ осуга. 2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. Ум. потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.
Потрата, -ти, ж. Утрата, издержка. Лучиться, що чоловік зовсім дурни, а жінка вередлива та вигадлива. Тоді вже округ горе та потрата. Рудч. Ск. II. 174.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Чуб. III. 157. Край був спустошений. К. Хм. 96. Замок геть спустошили. Драг. 80. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено? Грин. III. 84.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.