Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боягуз

Боягуз, -за, м. = боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯГУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯГУЗ"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Грошолю́бка, -ки, ж. Любящая деньги.
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Зви́снути Cм. звисати.
Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ. Радом. у.
Печура, -ри, ж. = печера 2. Браун. 6.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Роздоїтися Cм. роздоюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯГУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.