Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досновиґати
досновиґатися
доснувати
доснуватися
досовдати
досовдатися
досовкатися
досолити
досолоджувати
досолювати
досолюватися
досохнути
досохти
доспати
доспівати I
доспівати II
доспівувати
доспілий
доспіти
доспіх
доспорожнятися
доста
доставати
доставатися
доставляти
досталь
достарчати
достатечність
достатнє
достатній
достаток
достача
достачання
достачати
достачування
достачувати
достеменісінький
достеменісінько
достемено
достерегти
достерігати
достигати
до-сто-біса
до-сто-бісового батька
достогнатися
достойний
достойність
достойно
достотній
достотно
достоту
достоювання
достоювати
достоятися
дострибати
дострибатися
дострибувати
достригати
достригатися
достругати
достругувати
достругуватися
достукати
достукування
достукувати
достукуватися
доступ
доступати
доступатися
доступний
достягати
досування
досувати
досуватися
досугий
досукати
досукування
досукувати
досунути
досушити
досушувати
досушуватися
досхнути
до-схочу
досхти
досягати
досяяти
дотанцьовувати
дотанцюватися
дотарабанити
дотарабанитися
дотаскати
дотаскувати
дотаскуватися
дотекти
дотеп
дотепа
дотепер
дотепний
дотепник
дотепниця
дотепність
дотепно
дотепре
дотерпіти
дотерплювати
дотерти
дотесати
доти
дотик
дотика
дотикання
дотикати I
дотикати II
дотикатися I
дотикатися II
дотинати
дотинятися
дотирати
дотиратися
Бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. К. Псал. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Г. Арт. (О. 1861. III. 111). Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. МВ. (КС. 1902. X. 147). Одкинула заслонку. Кролев. у. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито. Маркев. 169.
Відро, -ра, с. Ведро. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? Екатер. у. Ум. відерце, відерочко, відерко.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.
Кохастий, -а, -е. О растеніи: хорошо выросшее, хорошо вырощенное. Кохаєте зілля. Се як полемо в городі, то найдемо роскішне і кажемо: оце кохаєте. Полтав. г.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу. Харьк. г.
Фарб'ярка, -ки, ж. Красильщица. Желех.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Нас спонсорують: