Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досновиґати
досновиґатися
доснувати
доснуватися
досовдати
досовдатися
досовкатися
досолити
досолоджувати
досолювати
досолюватися
досохнути
досохти
доспати
доспівати I
доспівати II
доспівувати
доспілий
доспіти
доспіх
доспорожнятися
доста
доставати
доставатися
доставляти
досталь
достарчати
достатечність
достатнє
достатній
достаток
достача
достачання
достачати
достачування
достачувати
достеменісінький
достеменісінько
достемено
достерегти
достерігати
достигати
до-сто-біса
до-сто-бісового батька
достогнатися
достойний
достойність
достойно
достотній
достотно
достоту
достоювання
достоювати
достоятися
дострибати
дострибатися
дострибувати
достригати
достригатися
достругати
достругувати
достругуватися
достукати
достукування
достукувати
достукуватися
доступ
доступати
доступатися
доступний
достягати
досування
досувати
досуватися
досугий
досукати
досукування
досукувати
досунути
досушити
досушувати
досушуватися
досхнути
до-схочу
досхти
досягати
досяяти
дотанцьовувати
дотанцюватися
дотарабанити
дотарабанитися
дотаскати
дотаскувати
дотаскуватися
дотекти
дотеп
дотепа
дотепер
дотепний
дотепник
дотепниця
дотепність
дотепно
дотепре
дотерпіти
дотерплювати
дотерти
дотесати
доти
дотик
дотика
дотикання
дотикати I
дотикати II
дотикатися I
дотикатися II
дотинати
дотинятися
дотирати
дотиратися
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 760. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 329. 2) Рѣка Дунай. О. 1862. V. 103. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Грин. ІІІ. 526. Текла вода з Душечка, а другая з моря. Грин. ІІІ. 558.
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. Чуб. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. КС. 1883. XI. 500. 3)голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Макс. Прийде ще з туги головою наложити. Лукаш. 128. Хто ворожить, той душею наложить. Ном. № 232.
Наткати Cм. і. натикати.
Никони, -нів, м. мн. 1) Третій день послѣ праздниковъ. Балт. у. 2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить. Ном. № 10345.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Уздіниця Cм. уздениця.
Нас спонсорують: