Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. дя́дькова хі́та. Тюрьма.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ».
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! І вже! шкода й заправи! 3) Приправа.
Імшити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Мшити. Імшити хату.
2) — горшки. Вкладывать горшки одинъ въ другой, перекладывая соломой.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Перескоком нар. Скачками, въ припрыжку. Побіг хлопець перескоком.
Поледачитися, -чуся, -чишся, гл. Полѣниться. Поледачився сам піти та послав дурного хлопця.
Полящати, -щу, -щи́ш, гл.
1) = поляскати.
2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Порт, -ту, м.
1) Пеньковая (или льняная) нитка въ шерстяной матеріи или сукнѣ. Це не чисте сукно, а з портом.
2) Родъ полотняной шали, или платка.