Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дума

Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. Шевч. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУМА"
Бадилля, -ля
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Догледа́ти, догле́діти = Доглядати, доглядіти. Стор. І. 258. Вона і зробить усе і догледить усього. МВ. ІІ. 19. Або ти не мав часу догледіти? Н. Вол. у.
Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Поклад, -ду, м. 1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу. 2) Пометъ.
Потомність, -ности, ж. Будущее. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.