Виґуляри, -рів, м. мн. = окуляри. Добре, очі мої, я вам виґуляри куплю.
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Один чумак занедужав, на війє схилився.
Джи́ґавка, -ки, ж. Родъ мухи, сильно жалящей. Джиґавка або спасівська муха.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный.
Повести, -веду́, -де́ш, гл. Повести. Та повів її до батенька. Та зв'язали білі руки, та повели хлопця всюди по ринку. Поведем кривого танця. Як же ви... погано повели свою дочку. Пальцями повела себе по виду.
Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурляти.
