Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

д
да
да-ба!
дава
давани
даванка
давання
давати
даватися
давець
давило
давильця
давина
давити
давитися
даві
давлючий
давнезний
давнеколишній
давненезний
давним-давно
давнина
давнити
давнитися
давній
давнісінько
давність
давніш
давнішній
давно 1
давно 2
давноминулий
давнути
давняшній
давонути
давучий
давучка
дадакати
дадакач
даде
дадекой
д'аджеж
даєден
дазь-бі
дайка
дак
дакоди
дакотрий
дакус
далда
д'але
далебі
далебо
д'алеж
далезний
далезно
далека
далекий
далекість
далеко
далекогляд
далеч
далеченний
далеченький
далеченько
далечиня
далечінь
далешній
далиня
далити
далитися
далі
далічко
даль
дальнина
дальній
дальнозоркий
дальноокий
дальш
дальший
дамка
дамниця
дамочка
дан
данина
данка
данна
дання
данок
данцівник
данцувати
дань
дар
дара 1
дара 2
дараба
дарабчик
дарбенний
даревний
даремне
даремний
даремнісінько
даремно
даремщина
дарити
дариця
дарівник
дарівщина
даріжний
даріння
дарма
дармо
дармовий
дармовис
дармовіс
дармоїд
дармоїдка
дармоїдний
дармоїдня
дармоїдство
Виплакатися, -чуся, -чешся, гл. Выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина. Харьк. г.
На́дмір II, надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Насажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = насаджати.
Несходимо нар. Не сходя. День-у-день сидить собі на печі несходимо. Кобел. у.
Перепрясти, -пряду́, -де́ш, гл.кого́. Больше кого нибудь напрясть.
Пнутися, пнуся, пнешся, гл. = п'ястися.
Понастановлювати, -люю, -єш, гл. = понаставляти. Драг. 157. Наїдків, напитків понастановлювала. МВ. (О. 1862. III. 36).
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Нас спонсорують: