Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

д
да
да-ба!
дава
давани
даванка
давання
давати
даватися
давець
давило
давильця
давина
давити
давитися
даві
давлючий
давнезний
давнеколишній
давненезний
давним-давно
давнина
давнити
давнитися
давній
давнісінько
давність
давніш
давнішній
давно 1
давно 2
давноминулий
давнути
давняшній
давонути
давучий
давучка
дадакати
дадакач
даде
дадекой
д'аджеж
даєден
дазь-бі
дайка
дак
дакоди
дакотрий
дакус
далда
д'але
далебі
далебо
д'алеж
далезний
далезно
далека
далекий
далекість
далеко
далекогляд
далеч
далеченний
далеченький
далеченько
далечиня
далечінь
далешній
далиня
далити
далитися
далі
далічко
даль
дальнина
дальній
дальнозоркий
дальноокий
дальш
дальший
дамка
дамниця
дамочка
дан
данина
данка
данна
дання
данок
данцівник
данцувати
дань
дар
дара 1
дара 2
дараба
дарабчик
дарбенний
даревний
даремне
даремний
даремнісінько
даремно
даремщина
дарити
дариця
дарівник
дарівщина
даріжний
даріння
дарма
дармо
дармовий
дармовис
дармовіс
дармоїд
дармоїдка
дармоїдний
дармоїдня
дармоїдство
Безпалок, -лка, м. Черниг. и безпалько, -ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.
Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Заси́лка II, -ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.). Желех. Вх. Зн. 20.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
Могчи́ гл. = могти. Желех.
Пашенний, -а, -е. Хлѣбный. паше́нна яма. Яма для храненія зерноваго хлѣба; имѣетъ форму колокола, узкимъ концемъ вверхъ, внутри обмазывается глиной и обжигается. Мнж. 188. Виголодавсь, як собака в пашенній ямі. О. 1861. XI. Кух. 26. паше́нна комора. Амбарь для ссыпки зерна.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. МПр. 74.
Нас спонсорують: