Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

д
да
да-ба!
дава
давани
даванка
давання
давати
даватися
давець
давило
давильця
давина
давити
давитися
даві
давлючий
давнезний
давнеколишній
давненезний
давним-давно
давнина
давнити
давнитися
давній
давнісінько
давність
давніш
давнішній
давно 1
давно 2
давноминулий
давнути
давняшній
давонути
давучий
давучка
дадакати
дадакач
даде
дадекой
д'аджеж
даєден
дазь-бі
дайка
дак
дакоди
дакотрий
дакус
далда
д'але
далебі
далебо
д'алеж
далезний
далезно
далека
далекий
далекість
далеко
далекогляд
далеч
далеченний
далеченький
далеченько
далечиня
далечінь
далешній
далиня
далити
далитися
далі
далічко
даль
дальнина
дальній
дальнозоркий
дальноокий
дальш
дальший
дамка
дамниця
дамочка
дан
данина
данка
данна
дання
данок
данцівник
данцувати
дань
дар
дара 1
дара 2
дараба
дарабчик
дарбенний
даревний
даремне
даремний
даремнісінько
даремно
даремщина
дарити
дариця
дарівник
дарівщина
даріжний
даріння
дарма
дармо
дармовий
дармовис
дармовіс
дармоїд
дармоїдка
дармоїдний
дармоїдня
дармоїдство
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Довива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дови́ти, -в'ю́, -в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати. Грин. ІІІ. 458.
Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. Мет. 46. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! Лебедин. у. 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Сільний, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Угавати, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають. Мет. 85.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання. Желех.
Шериквас, -са и -су, м. = шерітвас. Чуб. VII. 576.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Нас спонсорують: