Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурець

Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕЦЬ"
Голопузя, -зяти, с. 1) = голопуцьок. 2) Бѣднякъ, оборвышъ. Вх. Зн. 11.
Данцува́ти, -цу́ю, -єш, гл. Танцовать. Шух. І. 33.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Злоба, -би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Покинути Cм. покидати.
Прийти, -ся. Cм. приходити, -ся.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.