Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихи
дихнути
дихтіти
дихтувати
дича
дичавіти
дичак
дичина
дичка
дичко
дичок
дишель
дишельний
дишкант
дишкула
дишлевий
диявол
дияволенний
дияволів
диявольський
диякон
диямент
діамант
діамантовий
діб
дібрівка
діброва
дібровистий
дібровний
діва
дівасенька
дівася
дівати
діватися
діваха
дівенна
дівер
діверів
діверка
діверко
діверь
дівина
дівин-вечір
дівиця
дівич-вечір
дівич-вечіровий
дівище
дівка
дівнян
дівойник
дівока
дівонька
дівоснуб
дівоснубний
дівота
дівоха
дівоцтво
дівоцький
дівочий
дівочити
дівочка
дівошлюб
дівощина
дівування
дівувати
дівуля
дівунка
дівуся
дівуха
дівця
дівча
дівчачий
дівчин
дівчина
дівчинка
дівчище
дівчур
дігнати
діготь
дігтевий
дігтяр
дігтяренко
дігтярівна
дігтярка
дігтярня
дігтярство
дігтярувати
дігтярчук
дід
дідизна
дідизний
дідик
дідинець
дідич
дідичка
дідичний
дідичок
дідище
дідів
дідівський
дідівщина
дідко
дідо
дідова
дідовин
дідовід
дідовник
дідок
дідонько
дідочок
дідувати
дідуга
дідунь
дідусенько
дідусів
дідусь
дідух
дідчий
дідько
дієвий
Бистрина, -ни и бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов. Св. Мр. XI. 11.
Охлясти и охлянути, -ля́ну, -неш, гл. Отощать, обезсилѣть, ослабѣть. Котл. Ен. I. 17. Охляв, як в дощ щеня. Ном. № 12134. Охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137. Циган здорово охляв, не може (коси) тягти вже ніяк. Грин. І. 121. Сиджу сама, серце в мене охляло. Г. Барв. 299.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса. Гол. II. 454.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Суверделити, -лю, -лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167.
Шуварів, -рова, -ве Относящійся къ растенію Acorus calamus. Загадка: Шуварова сестра, шуваром ішла (риба). Ном. стр. 293, № 89.
Нас спонсорують: