Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихи
дихнути
дихтіти
дихтувати
дича
дичавіти
дичак
дичина
дичка
дичко
дичок
дишель
дишельний
дишкант
дишкула
дишлевий
диявол
дияволенний
дияволів
диявольський
диякон
диямент
діамант
діамантовий
діб
дібрівка
діброва
дібровистий
дібровний
діва
дівасенька
дівася
дівати
діватися
діваха
дівенна
дівер
діверів
діверка
діверко
діверь
дівина
дівин-вечір
дівиця
дівич-вечір
дівич-вечіровий
дівище
дівка
дівнян
дівойник
дівока
дівонька
дівоснуб
дівоснубний
дівота
дівоха
дівоцтво
дівоцький
дівочий
дівочити
дівочка
дівошлюб
дівощина
дівування
дівувати
дівуля
дівунка
дівуся
дівуха
дівця
дівча
дівчачий
дівчин
дівчина
дівчинка
дівчище
дівчур
дігнати
діготь
дігтевий
дігтяр
дігтяренко
дігтярівна
дігтярка
дігтярня
дігтярство
дігтярувати
дігтярчук
дід
дідизна
дідизний
дідик
дідинець
дідич
дідичка
дідичний
дідичок
дідище
дідів
дідівський
дідівщина
дідко
дідо
дідова
дідовин
дідовід
дідовник
дідок
дідонько
дідочок
дідувати
дідуга
дідунь
дідусенько
дідусів
дідусь
дідух
дідчий
дідько
дієвий
Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ). Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
Забудо́вувати, -вую, -єш, сов. в. забудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Застраивать, застроить. Инде замісь улиці майдан і ніхто його не забудовує і нічого на йому нема. К. ЧР. 63.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Обхвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Обходиться. У нас дуже мам хліба, не знаємо як їм обхвіруватися. Борз. у.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Вх. Лем. 446. Cм. підпідьомкати.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде. Н. Вол. у.
П'ятниця, -ці, ж. Пятница. Був день п'ятниця. Єв. Л. XXIII. 54. По народному повѣрью есть и святая этого имени или просто сверхъ-естественное существо — женщина. Грин. Изъ устъ нар. 194, 195. Маркев. 19. Ум. п'ятінка, п'ятни́ченька. Грин. III. 501, Мет. 290. п'ятнонька. Гн. І. 179. перші п'ятінки́. Препод. Параскевы 14 октября. XI. І. 79. другі п'ятінки́. Вмч. Параскевы 28 окт. ХС. І. 79.
Смик I, -ку, м. 1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III. 648. 2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170. 3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин. III. 51. 4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма. Шух. І. 165. 5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ. Фр. Пр. 18.
Стрітенський, -а, -е. Срѣтенскій. Стрітенська вода. ХС. І. 74.
Нас спонсорують: