Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихи
дихнути
дихтіти
дихтувати
дича
дичавіти
дичак
дичина
дичка
дичко
дичок
дишель
дишельний
дишкант
дишкула
дишлевий
диявол
дияволенний
дияволів
диявольський
диякон
диямент
діамант
діамантовий
діб
дібрівка
діброва
дібровистий
дібровний
діва
дівасенька
дівася
дівати
діватися
діваха
дівенна
дівер
діверів
діверка
діверко
діверь
дівина
дівин-вечір
дівиця
дівич-вечір
дівич-вечіровий
дівище
дівка
дівнян
дівойник
дівока
дівонька
дівоснуб
дівоснубний
дівота
дівоха
дівоцтво
дівоцький
дівочий
дівочити
дівочка
дівошлюб
дівощина
дівування
дівувати
дівуля
дівунка
дівуся
дівуха
дівця
дівча
дівчачий
дівчин
дівчина
дівчинка
дівчище
дівчур
дігнати
діготь
дігтевий
дігтяр
дігтяренко
дігтярівна
дігтярка
дігтярня
дігтярство
дігтярувати
дігтярчук
дід
дідизна
дідизний
дідик
дідинець
дідич
дідичка
дідичний
дідичок
дідище
дідів
дідівський
дідівщина
дідко
дідо
дідова
дідовин
дідовід
дідовник
дідок
дідонько
дідочок
дідувати
дідуга
дідунь
дідусенько
дідусів
дідусь
дідух
дідчий
дідько
дієвий
Блискітка, -ки, ж. Блестка.
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Понапинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Фіялка, -ки, ж. Раст. а) фіалка, Viola odorata L, ЗЮЗО. І. 14 1. б)вечірня. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. в)лісова́. Viola mirabilis. ЗЮЗО. І. 141. Cм. хвіялка. Ум. фіялочка.
Нас спонсорують: