Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихи
дихнути
дихтіти
дихтувати
дича
дичавіти
дичак
дичина
дичка
дичко
дичок
дишель
дишельний
дишкант
дишкула
дишлевий
диявол
дияволенний
дияволів
диявольський
диякон
диямент
діамант
діамантовий
діб
дібрівка
діброва
дібровистий
дібровний
діва
дівасенька
дівася
дівати
діватися
діваха
дівенна
дівер
діверів
діверка
діверко
діверь
дівина
дівин-вечір
дівиця
дівич-вечір
дівич-вечіровий
дівище
дівка
дівнян
дівойник
дівока
дівонька
дівоснуб
дівоснубний
дівота
дівоха
дівоцтво
дівоцький
дівочий
дівочити
дівочка
дівошлюб
дівощина
дівування
дівувати
дівуля
дівунка
дівуся
дівуха
дівця
дівча
дівчачий
дівчин
дівчина
дівчинка
дівчище
дівчур
дігнати
діготь
дігтевий
дігтяр
дігтяренко
дігтярівна
дігтярка
дігтярня
дігтярство
дігтярувати
дігтярчук
дід
дідизна
дідизний
дідик
дідинець
дідич
дідичка
дідичний
дідичок
дідище
дідів
дідівський
дідівщина
дідко
дідо
дідова
дідовин
дідовід
дідовник
дідок
дідонько
дідочок
дідувати
дідуга
дідунь
дідусенько
дідусів
дідусь
дідух
дідчий
дідько
дієвий
Вельґоґор, -ра, м. Раст. Pisum macrocarpum. Вх. Пч. II. 34.
Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ. Драг. 18.
За́купень, -пня, м. Покупатель, скупщикъ. Пан жде закупня того й не дає наділу на відробіток. Камен. у.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Курець, -рця́, м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане! Рудч. Ск. II. 203.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Перепело, -ла, с. Ключица. Конст. у.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Кіевск. у. Зуби... повыпадали. Чуб. II. 270.
Сповити Cм. сповивати.
Нас спонсорують: