Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихи
дихнути
дихтіти
дихтувати
дича
дичавіти
дичак
дичина
дичка
дичко
дичок
дишель
дишельний
дишкант
дишкула
дишлевий
диявол
дияволенний
дияволів
диявольський
диякон
диямент
діамант
діамантовий
діб
дібрівка
діброва
дібровистий
дібровний
діва
дівасенька
дівася
дівати
діватися
діваха
дівенна
дівер
діверів
діверка
діверко
діверь
дівина
дівин-вечір
дівиця
дівич-вечір
дівич-вечіровий
дівище
дівка
дівнян
дівойник
дівока
дівонька
дівоснуб
дівоснубний
дівота
дівоха
дівоцтво
дівоцький
дівочий
дівочити
дівочка
дівошлюб
дівощина
дівування
дівувати
дівуля
дівунка
дівуся
дівуха
дівця
дівча
дівчачий
дівчин
дівчина
дівчинка
дівчище
дівчур
дігнати
діготь
дігтевий
дігтяр
дігтяренко
дігтярівна
дігтярка
дігтярня
дігтярство
дігтярувати
дігтярчук
дід
дідизна
дідизний
дідик
дідинець
дідич
дідичка
дідичний
дідичок
дідище
дідів
дідівський
дідівщина
дідко
дідо
дідова
дідовин
дідовід
дідовник
дідок
дідонько
дідочок
дідувати
дідуга
дідунь
дідусенько
дідусів
дідусь
дідух
дідчий
дідько
дієвий
Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Добі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Добѣгаться. Добі́гатися чого́. Достичь чего. Борз. у.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались. Мил. 93.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.
Попідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить, подстрекнуть (многихъ)
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Уступ, -пу, м. Вступленіе; входь.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чуб. III. 106. Чики-чики два ножики зарізали рака.
Нас спонсорують: