Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утірник

Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Вершняк, -ка, м. 1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху. Борз. у. 2) = верхняк 1. Черниг. у.
Завдяки́ нар. Благодаря. Завдяки доброму чоловікові, що порятував мене шматком хліба, я, поснідавши, спромігся переваги-ваги додому доплентатись, а то пак нездужав уже і ступіня ступити.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Надлеті́ти Cм. надлітати.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Опецькуватий, -а, -е. = оклецькуватий. Опецькуваті хлопчики. Левиц. І. 348.
Примазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. примазатися, -мажуся, -жешся, гл. 1) Быть примазываемымъ, примазаннымъ. 2) Быть подновляемымъ, подновленнымъ (о глиняной обмазкѣ стѣнъ, печи). Що-суботи в нас примазується, то й хота чистенька. Харьк.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. І. 72. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.