Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утірник

Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Відправити, -ся. Cм. відправляти, -ся.
Гемоняка, -ки, м. Ув. отъ гемон. Желех.
Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задѣвать, затащить.
Копилити, -лю, -лиш, гл.губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Намигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Бросить взглядъ, мигнуть. А на лежале ввесь базар не хоче й оком намигнути.
Полуничник, полуни́шник, -ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії. Чуб. IV. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.