Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утірник

Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка. Уман. I. 295.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Крутенько нар. Ум. отъ круто.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Чуб. V. 481. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці. Котл. Н. П.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Погинатися, -наюся, -єшся, гл. Наклоняться. Панна гнеться, погинає, десь там мене поминає. Чуб. V. 32.
Припадь, -ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. Cм. вершка. Шух. І. 227.  
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл.дерево. Снимать съ дерева кору. Вх. Лем. 166.
Уходити 1 Cм. увіходити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.