Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утірник

Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить. Мир. ХРВ. 87.
Глинястий, -а, -е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. Ком. Р. І. 9. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Богодух. у. Кінь глинястий. Вх. Лем. 403.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить. Рудч. Ск.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський. КС. 1882. XII. 505.
Осувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осунути, -ся, -нуся, -неш, -ся, гл. = обсувати, -ся, обсунутися.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо? О. 1861. XI. Кух. 23.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.