Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утірник

Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІРНИК"
Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Ном. № 1117. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла. Греб. 881.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1. 2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Ном. № 1174. Сухомлинського пана підданий. МВ. І. 41.
Плас, -су, м. Часть келефа: загнутый конецъ его молотка. Шух. І. 274. Часть топірця́, собственно его бартки: плоская заостренная часть. Шух. І. 289.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає. Новомоск. у.
Тернина, -ни, ж. Терновый кусть. Грин. І. 233. Тернина грушок не родить. Ном. № 9305. Де ступнем ступаю, тернина коле, кров обкипає на ногах. Рудан. І. 21. Ум. тернинка, терни́нонька, терни́ночка. Чорная тернинонька. О. 1862. IV. 11.
Укупитися Cм. укуплятися.
Хвоя, хвої, ж. Сосна, Pinus sylvestris L. ЗЮЗО. І. 131. Довгий, як хвоя. Ном. № 8621. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.