Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Злоги, -гів, м. мн.
1) Роды.
2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями.
Колький, -а́, -е́ Колючій. Сіли твої діти на високім древі. На якому древі? На колькому терні.
Накупи́ти Cм. накупати.
Недогодний, -а, -е. Неудовлетворяющій, неугодный. Вона йому недогодною стала.
Осуд, -ду, м. Осужденіе. Приймуть ще тяжчий осуд.
Подовідуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Узнать, развѣдать (о многихъ).
Поприбивати, -ва́ю, -єш, гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Cм. ремінник.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу.
