Беземстний, -а, -е. Не мстящій, не мстительный. Славим Бога беземстного, що народився для нас многих.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив.
Надякува́тися 2, -ку́юся, -єшся, гл. Побыть достаточно долго дьячкомъ.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!..
Наповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Гей як заплачу, весь рід посмучу.
Промовець, -вця, м. Ораторъ.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду.
