Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утоплий

Утоплий, -а, -е. Утонувшій. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОПЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОПЛИЙ"
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Відпустити Cм. відпускати.
Головня, -ні, ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.
Немощі, -щей и -щів, ж. мн. Болѣзни, немощи. Би, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі. Чуб. V. 58.
Позакипати, -паємо, -єте, гл. Закипѣть (о многомъ). Уже всі чавуни позакипали. Харьк.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала. Богодух. у.
Прилокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Прибить, избить. Прилокшили його добре. Чуб. II. 117.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Гол. І. 259. Ум. соловієчко.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОПЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.