Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. 2) = жва́кати.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу.
Казанина, -ни, м. Одинъ котелъ, плоховатый котелъ.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Нурт, -та, м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
Перекаламутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Помутиться.
2) Возмутиться.
Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Спограти, -раю, -єш, гл.
1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ.
2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця.... хто кого спограє, той того споймає.
Хрупостіти, -пощу, -стиш, гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять.
