Відвічальність, -ности, ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до.... нашої одвічальности перед судом культури.
Ґа́нок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей.
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Забе́га, -ги, ж. = забіг 3.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Кумання, -ня, с.
1) Вступленіе въ кумовство.
2) Дружба, близкія отношенія съ кѣмъ. Кумання потайне з мамоною неправди.
Первий, -а, -е. = перший. Нерві півні заспівають, то я тебе й ізбужу.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна.
