Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утечи

Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕЧИ"
Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
Виносити 2 Cм. виношувати.
Маркі́тно нар. 1) Скучно, невесело. 2) Жутко.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.
Покривайло, покривало, -ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Грин. III. 448. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Н. п. Покривало на мертву купила. Кролев. у. Окрило їх покривало густеє. К. Іов. 36. Ум. покривайлечко, покривалечко. Мет. 207.
Поостуджувати, -джую, -єш, гл. Остудить, охладить (во множествѣ).
Розімчатися, -чуся, -чишся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.
Ходильниці, -ниць, ж. мн. = хідлі = ходилиці. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЕЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.