Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утлий

Утлий, -а, -е. 1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) утлий. Плохой. Шух. І. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЛИЙ"
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
Їхній, -я, -є. = їх. Стає їм (звірам) їхнього розуму тільки на те, щоб вимостити гарне кубельце. Дещо. Перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Корчомка, корчо́мочка, -ки, ж. Ум. отъ корчма.
Лисну́ти Cм. лискати.
Ме́дяни́й, -а, -е. Медовый. В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять. Чуб. V. 335.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Підправити Cм. підправляти.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.