Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утикатися

Утикатися, -каюся, -єшся, сов. в. уткатися, утчуся, -чешся, гл. Уменьшаться, уменьшиться при тканьѣ. уткалося полотна 5 арш. Послѣ тканья полотно на 5 арш. стадо короче, чѣмъ была основа. Констан. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТИКАТИСЯ"
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Гидолецький, -а, -е. = идольський. Бранное слово. Гидолецька бочка. Ном. № 3567.
Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. Ном. № 6634. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. МУЕ. III. 38. Зао́рювати (в понеділок) не можна. МУЕ. III. 33.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці. Гол. Од. 75.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Погаснути Cм. погасати.
Позаганяти, -ка́ю, -єш, гл. Загнать (многихъ). Вона б нашу худобоньку та позаганяла. Чуб. V. 726.
Позвисати, -саємо, -єте, гл. Свѣситься (во множествѣ). Заснув п'яний на возі, ноги аж до колеса позвисали. Черниг. у.
Стояка, -ки, ж. Въ загадкѣ: дерево, дубъ. Стоїть стояка, на стояці висить висяка (жолудь). ХС. III. О5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.