Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уторник

Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРНИК"
Березовіл, -вола
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Нацуплювати, -плюю, -єш, сов. в. нацупити, -плю, -пиш, гл. 1) Надѣвать, надѣть, напяливать, напялить, натягивать, натянуть. Постоли як же поссихалисъ!.. насилу нацупив. О. 1862. II. 26.
Пльондр, -ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.
Позіхатися, -хається, гл. безл. Зѣваться. Ляжмо спати... вже й мені часто позіхається. Г. Барв. 78.
Поторкати, -ка́ю, -єш, гл. Касаться, трогать, толкать. Вітрець віє, повіває і ворітечка поторкає. Чуб. III. 211. Старого козака совстрічає, — гордим словом зневажав; молодого совстрічає, — опрощення не приймає, стременем у груди поторкає. Лукаш. 43. 2) Потрогать, потолкать.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Сестричка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сестра. 2) Членъ женскаго братскаго цеха. КС. 1890. VII. 91. 3) Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.
Шабатурка, -ки, ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці. Рудан. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.