Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уметати

Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Бренькання, -ня, с. = бринькання. Левиц. І. 267.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка. Харьк.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Накла́нятися, -няюся, -єшся, гл. Накланяться, вдоволь покланяться. Поки накланяється! Поки хто оглянеться на вдову!.. Г. Барв. 263.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ. Котл. Ен.
Скиксувати, -су́ю, -єш, гл. Ошибиться, осѣчься. Скиксуєш раз, тоді прощай. Котл. Ен. V. 40.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.