Вирок, -ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш.
Годен, -дна, -дне Краткое окончаніе отъ годний. 1) = годний. годен у бога. Угодный Богу. Як я буду в Бога годен, буде в мене худобонька. 2) не годен. Не въ состояніи. З тої туги аж не годен їсти.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Иродів сину.
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Cм. опленути.
Слюсак, -ка, м. Деревянный крючекъ, въ который западаетъ деревянная щеколда.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати.
Упасти 1 Cм. упадати.
Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію.
Хикалка, -ки, ж. = икавка.
Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Ум. хуторяночка.
