Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уметати

Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
З'остріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться острымъ, болѣе острымъ. зима з'остріла. Зима сдѣлалась болѣе холодной. Вх. Лем. 420.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Пробрязчати, -чу́, -чи́ш, гл. = пробрязкати.
Уволоктися Cм. уволікатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.