Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утішно

Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШНО"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Головосік, -ка, м. также мн. головосіки. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя, 29 августа. Чуб. ІІІ. 254.
Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. Черномор.
Засмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. засмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Засасывать, засосать. 2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою. Черном.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля. Любеч.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.
Славитися, -влюся, -вишся, гл. Славиться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.