Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утішно

Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШНО"
Ваба, -би, ж. 1) Приманка. Желех. 2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. ІІ. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня. Щог. Вор. 36.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Округлість, -лости, ж. Круглота, шаровидность.
Стримувати, -мую, -єш, сов. в. стрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Удерживать, удержать.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.