Догорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю?
Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Муру́га, -ги, м. Волъ сѣро-бѣлой масти съ продольными узкими полосами другого, болѣе темнаго цвѣта. Ум. муружка.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Округа, -ги, ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.).
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом.
