Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Зана́дто нар. Слишкомъ, черезчуръ. Глядіть, щоб часом уже занадто великою не була. Не вже занадто солодкий буде.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Прикликав названого сина свого. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. 3) Именованный (о числѣ).
Непорядний, -а, -е. Безпорядочный. Всі вони, сі нехворощане, якісь завзяті та непорядні. Скотину б'ють, не доглядають зімою.
Підвезти Cм. підвозити.
Пізніхірочка, -ки, ж. Поздно родившійся (ребенокъ), поздно выведшійся (птенецъ). Чого це у вис, бабо, курча погане? — Е, це в мене пізніхірочка.
Скотити, -ся. Cм. скочувати, -ся.
Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець: а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне.
