Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утіха

Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. Ум. утішка, утіхонька. Шейк. Утішенька. Чуб. V. 131. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Мил. 70. Тобі, бач, усе смішки та втішки. МВ. (О. 1862. І. 72).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІХА"
Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Лі́пше Cм. ліпш.
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Перстач, -ча́, м.золотник. Раст. Potentilla aurea. Шух. І. 20.  
Погноїти, -ною, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб. Камен. у.
Продиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. продертися, -ру́ся, -решся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось... затріщало, продираючись між кущами. Стор. МПр. 81. Почали вони поміж тими кущами продиратися. КС. 1882. XII. 590.
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий. Вх. Зн. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.