Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утіха

Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. Ум. утішка, утіхонька. Шейк. Утішенька. Чуб. V. 131. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Мил. 70. Тобі, бач, усе смішки та втішки. МВ. (О. 1862. І. 72).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІХА"
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала. Новомоск. у.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = куштувати.  
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный. К. Кр. 112.
Незручність, -ности, ж. 1) Неловкость. 2) Несподручность.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду. О. 1861. X. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.