Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утічка

Утічка, -ки, ж. 1) = утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІЧКА"
Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться. Ном. № 6432.
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Дю́дя, -ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.
Ладоньки, ладочки, ладошки, Ум. отъ ладки.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Настоптувати, -тую, -єш, сов. в. настоптати, -пчу, -чеш, гл. Наступать, наступить. Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав. Котл. Ен. VI. 30.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Ширяння, -ня, с. 1) Паре́ніе, полетъ. Желех. 2) Тыканіе, пыряніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.