Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утічка

Утічка, -ки, ж. 1) = утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІЧКА"
Бакуняка, -ки, м. Ув. отъ бакун.
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Гладісінький, -а, -е. Совершенно гладкій.
Зади́хатися 1, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться. Задихавсь, як віл в борозні. Ном. № 1404.
Лупі́й, -пія, м. Живодеръ. Камен. у.
Обкутати Cм. обкутувати.
Роздавити, -ся. Cм. роздавлювати, -ся.
Розіспаний, -а, -е. Разоспавшійся. Н. Вол. у.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. І. 141.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.