Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Наревти́, -реву, -веш, гл. Наревѣть. А нам про се пороги наші инші надії й міркування наревли.
Почуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Почуваюся на силу. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Я вже почулась.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю.
Прокіп'я, -п'я, с. Праздникъ 8 іюля (Прокопа).
Розсвіт, -ту, м. Разсвѣтъ. На розсвіті добре спання, хто не знає закохання.
Рострощити, -щу, -щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш пи їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров.
Туман, -ну, м.
1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. тумана перти. Дурачить, врать. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели.
2) Весенняя хороводная игра. Ум. туманочок. туманець.
