Варений, -а, -е. Вареный. Кидай печене й варене. Який дідько печений, такий і варений.
Дротя́нка, -ки, ж. нага́йка дротя́нка. Нагайка, сдѣланная изъ проволоки. Не питайся, брате, чи дужа-здорова, запитайся, брате, яка моя доля: шовкая хусточка в руках моїх стліла, нагайка-дротянка кров'ю обкипіла. 2) Раст. Juncus trifidus. Ум. дротя́ночка. Нагаєчка-дротяночка у три дроти звита.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить.
Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Кидав п'яній зграї золоті червінці.
Котюга, -ги, м.
1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Невже котюга знов думає про сало?
2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Котюга забрехала.
Натхнення, -ня, с. = надхнення.
Очуматися, -маюся, -єшся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Очумався вже в хаті.
Побрехенька, -ки, ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище.
Спід 1, спо́ду, м.
1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Підверне всіх собі під спід. Підпалили сосну від споду до верха. споди́ у невода — нижній край.
2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді.
3) Глубина, глубь.
4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді.
