Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утікачів

Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІКАЧІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІКАЧІВ"
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.
Дуганя́р, -ра́, м. Торговець табакомъ. Вх. Лем. 412.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Полінивий, -а, -е. Лѣноватый. Н. Вол. у.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Стерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. І. 195. 2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Ном. № 2153. Кривоніс не стерпів такої одповіді. Стор. МПр. 137.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Червень, -вня, м. 1) = червець 1. 2) = червець 2. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІКАЧІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.