Баба́хнути, -ну, -неш, одн. гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Да́льший, -а, -е. 1) Сравн. ст. отъ далекий. 2) Слѣдующій. Мушу сьогодні і завтра, і дальшого дня ходити.
Жерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. 2) Лежебока, лѣнтяй.
Пихкати, -каю, -єш, гл.
1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко.
2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає.
Предковічний, -а, -е. Древній. Гори предковічні. Зассяєш знову духом предковічним.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить.
