Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утішний

Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІШНИЙ"
Гребови́ця, -ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Харьк. Cм. Гузичний.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні. Верхнеднѣпр. у.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Серстінник, -ка, м. = підклад 2. Вх. Зн. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.