Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утікати

Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758. 2) Втекать, втечь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІКАТИ"
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Не-миний-корчма, -ми, об. Прозваніе пьяницы. Ном. № 11694.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив. Грин. III. 404.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.