Відчахнути, -ну, -неш, гл.
1) Отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув.
2) Отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ.
Зладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = злагодити.
Знівечити, -чу, -чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Десять літ неволі... знівечили, убили мою віру і надію.
Кругліти, -лію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе круглымъ, округляться.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Лосьо́вий, -а, -е. Лосій. Да в того коня золота грива, золота грива груди покриває, шовковий хвостик слід замітає, лосьові ушка ради слухають, срібні копита камінь лупають.
Остатній, -я, -є. = останній. Остатню корову жидам продам.
Скинути, -ся. Cм. скидати, -ся.
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
