Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обдаровувати

Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. І. 48).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБДАРОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБДАРОВУВАТИ"
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Двадця́тий, -а, -е., чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска. Стор. І. 61.
Дочека́ння, -ня, с. Ожиданіе. А не дочекання твоє, щоб я тобі кланявся. Волын. г.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе. Башт. 39.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Калюжка, -ки, ж. Ум. отъ калюжа.
Поскупіти, -піємо, -пієте, гл. Сдѣлаться скупымъ (о многихъ).
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБДАРОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.