Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. б) Malva crispa. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. 3) = Городина.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе.
Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный.
Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Cм. кальман.
Луп! меж.
1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп!
2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Присадистий, -а, -е. Низкій и толстый, коротконогій. Присадистий кінь.
Розчавити, -влю, -виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана.
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.
