Болість, -ти, ж.
1) Болѣзнь. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Бога благала, од всякої болісти помагала. — чорна. Эпилепсія.
2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Ум. зано́зик. Ув. занозя́ка.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала.
Нашмагати, -га́ю, -єш, гл. Нахлестать. За шага хтось уші нашмага.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Попільник, -ка́, м. = попельня.
Тридев'ять, -ти, числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете.
Уходити 1 Cм. увіходити.
