Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оберега

Оберега, -ги, ж. 1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби. 2) Предосторожность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРЕГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРЕГА"
Довгоно́сий, -а, -е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Млр. л. сб. 64., Ум. Довгоносенький. Харьк. г.
Зазирну́ти Cм. зазирати.
Запи́ти Cм. запивати.
Їмельга, -ги, ж. Камышъ съ травою. Одес. у.
Кутати, -таю, -єш, гл. 1) Кутать. 2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей). Желех. 3) Успокаивать, усмирять. Желех.
Піддубовик, -ка, м. Раст. Boletus pachypus Fr. ЗЮЗО. І. 114.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор.
Приземок, -мка, м. Малышъ, приземистый. Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав. МВ. ІІ. 8.
Ростовмачити, -чу, -чиш, гл. = ростовкмачити.
Слідувати, -ду́ю, -єш, гл. = слідкувати. Так і біга, так і слідує за ним. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЕРЕГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.