До́тик, -ку, осязаніе
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Оглядини, -дин, ж. мн.
1) Осмотръ, осматриваніе.
2) Осмотръ жилья и хозяйства жениха, дѣлаемый родителями невѣсты послѣ сватовства и оканчивающійся угощеніемъ. Cм. розглядини.
Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок.
2) = полковник.
Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Ум. смирненько, смирнесенько.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Увесьденички усе говорили.
Услон, -ну, м. = ослін.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы.
