Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обезвічити

Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕЗВІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕЗВІЧИТИ"
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися. Вх. Уг. 235.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Подуха, -хи, ж. Духота. Желех. Вх. Зн. 51.
Положистий, -а, -е. = пологий. Вх. Лем. 453.
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.
Хряскіт, -коту, м. = хряск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЕЗВІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.