Банька, -ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). Cм. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Банька на олій. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. 6) Бѣлокъ глаза. Хрустали къ глаза (у вола). мн. баньки. Выпученные глаза. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Баньки вивалив, мов баран. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому.
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Витріпати, -паю, -єш, гл. Вытрепать.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить.
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Дошпиго́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. допшигува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться, добраться, довѣдаться. Оце ледві дошпигувавсь, де воно ділося.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. 2) — ляпаса. Получить пощечину.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати.
Прохажка, -ки, ж. = прохідка.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій.
