Видивити, -влю, -виш, гл. — очі. Испортить глаза отъ напряженнаго смотрѣнія. Поки сина ожениш — очі видивиш.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати.
Мотору́н, -на́, м. Дѣятельный, проворный человѣкъ.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл.
1) Обнажать, обнажить.
2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку.
3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Окид, -ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. В дорогих шатах похожали.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Репет, -ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. Як баби поскубуться — отто вже репету.
