Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обертас

Обертас, -су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРТАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕРТАС"
Відлучатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. Мет. 127. У дорозі не можна відлучитися від товаришок. Зміев. у.
Гу́дкати, -каю, -єш, гл. Разсказывать, поговаривать. Лю́де гу́дкают — поговариваютъ, ходить слухъ. Вх. Лем. 406.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. ІІ. 22.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Купі! гл., дѣтс. Купаться.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає. МВ. І. 46.
Поперелазити, -жу, -зиш, гл. Перелѣзть (о многихъ).
Ув'язати, -ся. Cм. ув'язувати, -ся.
Хворостняк, -ка, м. = хмиз. Як докопаю, хворостняком затрушу. Мнж. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЕРТАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.