Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Працюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Трудиться, стараться, употреблять усилія. Треба було вдвох зважувати вуліки на віз, бо вони не повироблювані, а я сам працювався.
Розжива, -ви, ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки.
Спасеник, -ка, м.
1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ.
2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця.
Химородь, -ді, ж.
1) = химорода. Почав вже химороди строїти.
2) = хамородь.