Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обезлюдіти

Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕЗЛЮДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕЗЛЮДІТИ"
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Куделька, -ки, ж. Ум. отъ куде́ля.
Кудикало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Понадломлювати, -люю, -єш, гл. = понадламувати.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЕЗЛЮДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.