Бездоріжжя, бездорожжя, -жя, с. Отсутствіе дороги, бездорожье, распутица. (Бѣглецу въ степи) — одно безпиття, друге без'їжжя, третє — бездорожжя. Пішов та й устілки погубив у грязі — таке бездоріжжя.
Бруя, бруї, ж.
1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую.
2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї.
Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Що написано пером, того не виволочеш волом.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. До світу плач її по хаті, до світу каяння.
Компанія, -нії, ж.
1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують.
2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила.
Лагомина, -ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Ум. лагоминка. Книші, вареники і всякі лагоминки.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Меду да оковитої горілки попивати.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина.
Хрущище, -ща, м. Ув. отъ хрущ.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить.
