Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Ні, це вже бали!
Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Зави́чка, -ки, ж. = звичка. бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Ой очі мої заспані.
Одряпати Cм. одряпувати.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2.
Сирівець, -вцю и -вця, м.
1) Хлѣбный квасъ. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець.
2) = сириця.
3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью.
Шулькнути, -кну, -неш, гл. Шмыгнуть. Шулькне веретільниця.
