Дрік, дроку, м.
1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. А в городі чистоколі два кущики дроку. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік.
2) Оводъ.
Дря́пання, -ня, с. Царапаніе.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Вітер буйний знявсь, засвистів.
Куп I меж. отъ гл.
1) купати.
2) купувати. На місті так: куп, та й луп.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? А шо, нагнала я вам холоду? 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. 3) Прогонять, прогнать. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5) — горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Похрустати, -таю, -єш, гл. = похрумати. Я ж, каже (лис), похрустав їх (ятленят).
Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють.
Убоятися, -нюся, -єшся, сов. в. убоятися, -боюся, -їшся, гл. Бояться, убояться, страшиться, устрашиться. Ідіть, душі, не вбояйтеся. Божої сили не вбоїмось. Не вбоїмось мого! нехай таки буде правда.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. Впослідити мене ніхто не схоче. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Наша кохана мова зосталась упослідженою.
