Листопа́д, -ду, м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. То-же въ новой литературѣ: , Такъ-же въ календаряхъ: Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября.
Неодіжний, -а́, -е́ Плохо одѣтый. Так собі, чоловік неодіжний, бідний.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум.
Перехрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехреститися, -щуся, -стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру.
Перстеник, -ка, м. Ум. отъ перстінь.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати.
Поростікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростекти́ся, но во множествѣ. Як почала та дубинка гостей чистити! шо побила, шо поростікались.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити.
Уроджай, -джаю, м. = урожай.
Чорнокнижник, -ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою.
