Безконешниця, -ці, ж.
1) = безконечник 2.
2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ. В містечку почався.... гамір.
Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Її зомліла душа.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі.
Сам, сама, саме, мѣст.
1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. За багачем сам чорт з калачем. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче.
2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Нещастя ніколи само не приходить. Зосталися самі вишкварки. — один. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. — душею. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.
Старинка, -ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать.
Хрумчати, -чу, -чиш, гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен.
