Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обемберити

Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕМБЕРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЕМБЕРИТИ"
Відпасти Cм. відпадати.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Намлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. голодом намлітися. Голодать. І голодом не раз намлівся, і всякої нужди натерпівся, і чого не було. Св. Л. 37.
Погононька, -ки, ж. Ум. отъ погоня.
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Скапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, испакостить.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЕМБЕРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.